Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (13) | Журнали та продовжувані видання (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (60) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Русак П$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 56 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. |
| |||
| 2. | 
Толстанов О. К. Особливості лікування абдомінальної форми крипторхізму [Електронний ресурс] / О. К. Толстанов, О. А. Данилов, П. С. Русак, В. Ф. Рибальченко, Д. В. Шевчук, В. Р. Заремба, Ю. Л. Волошин // Хірургія дитячого віку. - 2012. - № 3. - С. 34-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2012_3_8 Мета роботи - висвітлити проблему лікування абдомінальної форми крипторхізму малоінвазивними та оптимальними методами оперативного втручання за допомогою лапароскопічного обладнання. Узагальнено досвід лікування 63 хворих із абдомінальною формою крипторхізму, які лікувались у хірургічних відділеннях Житомирської обласної дитячої лікарні в період з 2000 до 2012 рр. Для визначення діагнозу крипторхізму (черевна форма) використовували сучасні методи діагностики та лікування: ультразвукову діагностику (УЗД), комп'ютерну томографію (КТ), магнітно-резонансну томографію, діагностичну лапароскопію. Діагностується крипторхізм зазвичай під час огляду завдяки пальпації. При паховому крипторхізмі яєчко знаходиться в паховому каналі, якщо не вдається його пропальпувати в паху, то необхідно відхилити припущення щодо абдомінальної форми захворювання. Допоміжні методи під час діагностики черевної форми крипторхізму: УЗД, КТ, томографія з використанням ядерно-магнітного резонансу, ангіографія тощо. Найоптимальніший та найточніший метод під час діагностики черевної форми крипторхізму - діагностична лапароскопія. Висновки: лапароскопічний метод під час діагностики найінформативніший, менш травматичний, найефективніший у порівнянні з традиційною лапаротомією та є методом вибору за абдомінальної форми крипторхізму. | |||
| 3. |
Русак П. С. Клініко-діагностичні паралелі при інвагінації кишечнику в дітей [Електронний ресурс] / П. С. Русак, В. Ф. Рибальченко, В. В. Стахов // Хірургія дитячого віку. - 2012. - № 3. - С. 43-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2012_3_10 Мета роботи - дослідження типовості клініки інвагінації кишечнику (ІК) в дітей та ефективності її діагностики загальноприйнятими методиками за 10 років. Дослідження проводилось на основі ретроспективного аналізу лікування 170 пацієнтів із інвагінацією віком від 3 міс до 8 років у хірургічному відділенні Житомирської обласної дитячої лікарні в період із 1999 до 2009 рр. Основну групу складали діти віком до 12 міс - 121 (71,18 %), після року - 49 (28,82 %). Серед хворих було: хлопчиків - 101 (59,41 %), дівчаток - 69 (40,59 %). Час від появи перших симптомів захворювання до госпіталізації у відділення коливався від 2 год до 4 діб. До 12 год після початку захворювання госпіталізовано 49 (28,82 %) хворих, із 12 до 24 год - 68 (40,0 %). Разом - 117 (68,82 %) дітей госпіталізовано в хірургічний стаціонар до доби. 43 (25,29 %) хворих звернулись по медичну допомогу в період 24 - 48 год після появи перших симптомів. 10 (5,89 %) пацієнтів госпіталізовано з тривалістю захворювання понад 48 год. У 100 % випадків пацієнтам із підозрою на ІК проводилось ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, однак відсутність чітких ехографічних симптомів помічено в 37 (21,76 %) випадках. Висновки: атиповість клініки ІК в 35 % випадків зумовлює необхідність розробки та впровадження в роботу нових досконаліших та достовірніших методів її діагностики. На сьогодні до них належать доплерографія та лапароскопія. Застосування ультразвукової доплерографії під час оцінки кровообігу в судинах петель кишок разом із ультразвуковим дослідженням дозволяє не лише диференціювати ІК від інших патологій, а й визначити ступінь гемодинамічних порушень у стінках ураженої кишки. Застосування лапароскопії надає змогу діагностувати та лікувати інвагінацію, виявляти можливу причину вклинення, а у складних випадках у післяопераційному періоді проводити візуальний контроль стану кишечнику. | |||
| 4. |
Русак П. С. Діагностика та хірургічне лікування гострого гематогенного остеомієліту в дітей [Електронний ресурс] / П. С. Русак // Хірургія дитячого віку. - 2012. - № 4. - С. 29-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2012_4_6 Мета роботи - покращання результатів комплексного лікування дітей з гострим гематогенним остеомієлітом (ГГО) шляхом удосконалення діагностики, застосування імунокорекції та ліпосомальних препаратів із фіксованими антибіотиками. Представлено результати дослідження 884 дітей, хворих на ГГО, які лікувались у хірургічному відділенні Житомирської обласної дитячої лікарні в 1978 - 2009 рр., 60,5 % хворих - хлопчики, переважна кількість пацієнтів - 488 (55,1 %) - жителі села. Діти шкільного віку (від 7 до 15 років) - 353 (39,9 %), діти першого року - 228 (25,8 %). Локальна форма - 542 (61,3 %) хворих, септикопіємічна - 290 (32,8 %) дітей, токсико-септична і токсична - 52 хворих. Відносно рано, у перші 3 дні захворювання, госпіталізовано лише 37,8 % хворих, причому загальні найтяжчі форми (септикопіємічну, токсико-септичну і токсичну) виявлено в 44,0 %. Протягом 4 - 8 днів захворювання надійшло 43,1 % пацієнтів, із них загальні форми були у 27,0 %. Серед госпіталізованих після 8 діб від початку скарг переважали хворі із септикопіємічною формою (54,4 %). Визначення єдиного та абсолютного вмісту лейкоцитів, лейкоцитарної формули, лімфоцитів проводилось у сухих мазках, пофарбованих за Паненгеймом - Крюковим, T-лімфоцитів, T-теофілінрезистентних, T-теофілінчутливих клітин, вмісту T-активних, спонтанних та модульованих, регуляторного індексу - за методикою Джондала Менденса (1982) в модифікації Р. В. Петрова та співавт. (1989). Фагоцитарний показник та фагоцитарний індекс досліджували за А. Штельцнером (1987), сироваткові імуноглобуліни класу A, M, G визначали за Мапсіпі в модифікації А. А. Титоляна та співавт. (1990). Висновки: запропонований алгоритм діагностики та лікування ГГО в дітей дозволив зменшити летальність з 1,2 (1978 - 1988 рр.) до 0,2 % (1989 - 2009 рр.), перехід захворювання у хронічну стадію знизився з 11,58 до 4,12 %, ортопедичні ускладнення - з 7,09 до 3,24 %. | |||
| 5. | 
Русак П. С. Комплексне лікування післяопераційного перитоніту як метод профілактики спайкової хвороби у дітей [Електронний ресурс] / П. С. Русак // Клінічна хірургія. - 2012. - № 12. - С. 46-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2012_12_13 Вивчено ефективність застосування ліпосомальних препаратів в лікуванні складної абдомінальної патології - післяопераційного перитоніту у дітей. Проведено порівняння клініко-інструментальних критеріїв ефективності двох методів хірургічного лікування цього ускладнення - лапаротомії (відкритий метод) та лапароскопії з застосуванням ліпосомальних препаратів. Наведено переваги лапароскопічного методу у порівнянні з відкритим. | |||
| 6. | 
Щербак О. М. Активність похідних конденсованих нітрогеновмісних сполук із піримідиновим фрагментом щодо грампозитивних мікроорганізмів [Електронний ресурс] / О. М. Щербак, І. Д. Андрєєва, В. В. Казмірчук, П. С. Русак, С. В. Пономаренко // Харківська хірургічна школа. - 2011. - № 5. - С. 53-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2011_5_13 | |||
| 7. | 
Русак П. С. Оптимізація діагностики та лікування інвагінації кишечника у дітей [Електронний ресурс] / П. С. Русак, В. Ф. Рибальченко, В. В. Стахов // Шпитальна хірургія. - 2013. - № 4. - С. 103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2013_4_29 Зазначено, що атиповість клініки інвагінації кишечника в 35 % випадків зумовлює необхідність розробки та впровадження в роботу нових досконаліших та достовірніших методів її діагностики - доплерографії та лапароскопії. | |||
| 8. |
Русак П. С. Перекрут яєчка у новонароджених дітей [Електронний ресурс] / П. С. Русак, І. Г. Рибальченко, В. Ф. Рибальченко // Шпитальна хірургія. - 2013. - № 4. - С. 126. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2013_4_41 Зазначено, що за результатами дослідження, у всіх пацієнтів був відсутній кровообіг в яєчку, що слугувало причиною для проведення ревізії та видалення органа. Інтраопераційні та ультразвукові дані збігалися з морфологічними. | |||
| 9. |
Русак П. С. До питання лапароскопічної санації черевної порожнини при перитонітах апендикулярного походження в дітей [Електронний ресурс] / П. С. Русак // Хірургія дитячого віку. - 2013. - № 2. - С. 48-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2013_2_12 Мета дослідження - визначити показання для проведення програмованих лапароскопічних санацій черевної порожнини (ЧП) у випадку перитонітів апендикулярного походження. На базі хірургічного відділення № 1 Житомирської обласної дитячої клінічної лікарні в період 2001 - 2012 рр. прооперовано 672 дитини з ускладненою формою апендициту (перфорація апендикса, перитоніт, абсцеси та інфільтрати ЧП). Оперативне втручання виконано з використанням таких доступів: косий (за Волковичем - Дияконовим) - 213 дітей, поперечний (за Шпренгелем) - 106, правий трансректальний - 242, серединний - 111. У структурі ускладнень апендициту під час першого оперативного втручання діагностовано: периапендикулярний абсцес - 113 (16,8 %) випадків, міжпетльові та тазові абсцеси - 97 (14,4 %) хворих, апендикулярний інфільтрат з частковою кишковою непрохідністю - 37 (5,5 %) пацієнтів. Класифікація поширеності перитоніту за B. C. Савельєвим та співавт. (2000): місцевий - 221 дитина, поширений - 451. Результати імунологічного обстеження в до- та ранньому післяопераційному періодах у дітей, яким проведено програмовану лапароскопічну санацію, продемонстрували виражену тенденцію, яка свідчить, що більш високу напругу у формуванні імунної відповіді мали хворі до проведення лапароскопічної санації. Таким чином, враховуючи динаміку клінічних та імунологічних показників, можна зробити висновок, що проведення програмованої лапароскопічної санації ЧП під час об'єктивної оцінки показань позитивно впливає на клінічний перебіг захворювання та формування адекватної імунологічної відповіді, що призводить до одужання. Висновки: показання до санаційної лапароскопії після відкритої апендектомії: ознаки запалення в черевній порожнині - подальший розвиток перитоніту за даними комплексного обстеженння, що у 93,9 % хворих потребує проведення санації. | |||
| 10. |
Русак П. С. Гігантський трихобезоар шлунка та дванадцятипалої кишки в дівчинки 15 років [Електронний ресурс] / П. С. Русак, В. Ф. Рибальченко, В. М. Вишпінська, Б. А. Мельник, М. О. Талько // Хірургія дитячого віку. - 2013. - № 2. - С. 77-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2013_2_17 Описано клінічний випадок гігантського трихобезоару, виявленого у дівчинки віком 15 років, клінічні вияви, методи діагностики та хірургічного лікування цієї патології. | |||
| 11. |
Русак П. С. Закрита травма органів черевної порожнини: травматичний розрив ехінококової кісти із жовчною норицею правої частки печінки, розрив печінки, дифузний жовчний перитоніт у хворого 15 років [Електронний ресурс] / П. С. Русак, О. К. Толстанов, В. Т. Поліщук, В. Ф. Рибальченко, М. П. Степанов // Хірургія дитячого віку. - 2013. - № 3. - С. 81-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2013_3_18 Наведено дані про актуальність питання ехінококозу в Україні, його місце у повсякденній роботі дитячих хірургів та лікарів інших спеціальностей. З власної практики наведено приклад ускладнення недіагностованого ехінококозу печінки - травматичний розрив ехінококової кісти із жовчною норицею, не виявленою під час ургентного оперативного втручання. Дитині проведено другу операцію з ліквідацією жовчної нориці. Хворий одержав адекватну консервативну терапію, виписаний для диспансерного спостереження. | |||
| 12. |
Русак П. С. Перфорація недіагностованої кісти загальної жовчної протоки з розвитком перитоніту [Електронний ресурс] / П. С. Русак // Хірургія дитячого віку. - 2013. - № 4. - С. 70-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2013_4_14 Наведено дані про історію дослідження, класифікацію, епідеміологію, патогенез та ускладнення кістозної трансформації холедоха, її місце у повсякденній роботі дитячих хірургів та лікарів інших спеціальностей. Наведено приклад із власної практики: ускладнення недіагностованої кісти холедоха перфорацією, котра була виявлена під час ургентного оперативного втручання, але трактована як перфоративна виразка дванадцятипалої кишки. Дитині проведено повторне оперативне втручання. Хворий одержав адекватну консервативну терапію, виписаний для диспансерного спостереження. | |||
| 13. | 
Русак П. С. Лікування абсцесів черевної порожнини із застосуванням лапароскопії [Електронний ресурс] / П. С. Русак // Хірургія України. - 2013. - № 3. - С. 71-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2013_3_13 Мета роботи - поліпшити результати хірургічного лікування хворих з абсцесами черевної порожнини (АЧП) шляхом використання абдомінальної лапароскопії. Проаналізовано результати лікування 30 дітей віком від 4 до 17 років з АЧП у період з 2001 до 2008 рр. Всіх пацієнтів прооперовано з приводу гострого апендициту, перитоніту в терміни від 1 до 3 тиж перед повторним лікуванням. У 10 пацієнтів під час лапаротомії проведено санацію черевної порожнини (СЧП) із застосуванням фізіологічного розчину з антибіотиками, у 20 - із застосуванням ліпосомальних препаратів. Вибір методу лікування здійснювали з урахуванням клінічної картини перебігу захворювання та стану пацієнта. 10 пацієнтів прооперовано у строки до десяти днів після виконання апендектомії. Середній термін лікування становив 10,3 доби, кількість СЧП - 2,5 на одного пацієнта. 18 хворих прооперовано через 2 тиж після виконання апендектомії. Середній термін лікування становив 8,9 доби, кількість СЧП - 2,1 на одного пацієнта. Двох дітей прооперовано через 3 тиж після проведення апендектомії. Середній термін лікування - 7,1 доби, кількість СЧП - 1 на одного пацієнта.Розглянуто досвід застосування малоінвазивних технологій в дитячій хірургічній практиці. Висвітлено проблему лікування внутрішньочеревних абсцесів за допомогою лапароскопії. Наведено переваги застосування даного методу над традиційними методами оперативного лікування даної патології. | |||
| 14. |
Рибальченко В. Ф. Гострий оментит у дітей: класифікація та вибір хірургічної тактики [Електронний ресурс] / В. Ф. Рибальченко, П. С. Русак // Шпитальна хірургія. - 2014. - № 1. - С. 88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2014_1_28 | |||
| 15. |
Рибальченко В. Ф. До питання про дренування черевної порожнини при апендикулярному перитоніті у дітей [Електронний ресурс] / В. Ф. Рибальченко, П. С. Русак, О. Б. Доманський // Шпитальна хірургія. - 2014. - № 1. - С. 108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2014_1_40 Мета роботи - оцінювання лікувальної та профілактичної ефективності дренування черевної порожнини у разі апендикулярного перитоніту у дітей в аспекті найближчих післяопераційних результатів. Наявність дренажу в черевній порожнині вірогідно не знижує кількість найближчих гнійних ускладнень. Одержані дані свідчать про нефункціональність дренажу черевної порожнини. | |||
| 16. |
Русак П. С. Лапароскопічна хірургія в педіатрії: проблеми та перспективи розвитку в Україні [Електронний ресурс] / П. С. Русак, О. К. Толстанов, В. Ф. Рибальченко // Хірургія дитячого віку. - 2014. - № 1-2. - С. 112-117. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2014_1-2_27 | |||
| 17. |
Русак П. С. Абдомінальна форма крипторхізму (особливості лікування) [Електронний ресурс] / П. С. Русак, Д. В. Шевчук, Ю. Л. Волошин, В. В. Стахов // Шпитальна хірургія. - 2012. - № 3. - С. 140-141. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2012_3_38 | |||
| 18. |
Рибальченко В. Ф. Синдром Пайра в дітей: проблеми та можливі шляхи вирішення [Електронний ресурс] / В. Ф. Рибальченко, П. С. Русак, Р. П. Белей, І. М. Вишпінський, О. М. Урін, В. Р. Заремба, С. А. Брагінська, Б. В. Колташ // Хірургія дитячого віку. - 2014. - № 3-4. - С. 12-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2014_3-4_5 | |||
| 19. |
Русак П. С. Щодо питання діагностики та лікування черевної форми крипторхізму в дітей [Електронний ресурс] / П. С. Русак, Ю. Л. Волошин, Д. В. Шевчук, М. В. Далека // Хірургія дитячого віку. - 2015. - № 1-2. - С. 30-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2015_1-2_7 Мета роботи - проаналізувати оперативні втручання, проведені за допомогою лапароскопічного методу у хворих із черевною формою крипторхізму, віддалені результати після лапароскопічних орхіпексій, результати ультразвукового дослідження яєчок у до- та післяопераційний періоди. Узагальнено досвід лікування 106 хворих із підозрою на абдомінальну форму крипторхізму, які перебували на лікуванні в хірургічному відділенні Житомирської обласної дитячої клінічної лікарні в період із 2000 по 2014 рр. Із них 16 (15,1 %) пацієнтів прооперовано за запропонованою методикою олномоментної орхіпексії (патент України N 103971 UA, зареєстрований у Державному реєстрі патентів України 10.12.2013 р.). Втручання виконано за допомогою педіатричної моделі лапароскопа Karl Storz. Ультразвукове дослідження проводили на апаратах Philips HD 11XL з кольоровою доплерографією (датчики: конвекс 5 - 2 та лінійний 12 - 3 мГц) та Siemens G50 з кольоровою доплерографією (датчики: мікроконвекс 5 - 8 та лінійний 5 - 10 мГц). Термін гіпоплазії (розміри яєчка як в ширину, так і в довжину), визначено за методикою А. Ю. Васильєва та співавт. (2008). Діагностичну лапароскопію виконано 106 дітям: у 59 (55,6 %) випадкахяєчко розміщувалось у черевній порожнині, у 33 (33,1 %) - у верхній третині пахового каналу, у 8 (7,5 %) хворих визначено відсутність яєчка, у 3 (2,8 %) - відсутність яєчка та елементів сім'яного канатика, у 2 (1,8 %) - відсутність обох яєчок. У 6 (5,7 %) хворих, у яких була різко виражена гіпоплазія яєчка, проведено орхідофунікулектомію, у 16 (27,1 %) дітей із черевною формою крипторхізму - одномоментну орхіпексію. Висновки: за даними ультразвукового дослідження із застосуванням доплерівського картування у віддалений період визначено, що кровотік найкраще зберігається та відновлюється у випадках оперативних втручань за методикою одномоментної орхіпексії. Лапароскопія надає змогу візуалізувати патологію розташування яєчка та визначити його анатомічні характеристики, вибрати правильну тактику втручання. | |||
| 20. |
Русак П. С. Інформація про конференцію "Сучасні аспекти надання хірургічної допомоги дітям" [Електронний ресурс] / П. С. Русак, В. Ф. Рибальченко, В. П. Притула // Хірургія дитячого віку. - 2015. - № 1-2. - С. 132-133. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2015_1-2_27 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |